Захалявне

Поєхалі

2008-05-15T09:54:38Z

Я - в центр Москви. Каськів - дранг нах додому. Передачу на НТВ скасовано.

Як на мене, найкращий результат з можливих. "Кривава гебня" з обличчям Медведєва показала себе.

фСБ проти Каськіва

2008-05-15T08:05:37Z

Москва. Владу Каськіву офіційно заборонено в"ізд в РФ. Підстава - ст. 27 закону про в"ізд-виізд у РФ.

історія з Лужковим отримала симетричну відповідь.

Москва. "К барьеру"

2008-05-14T20:03:41Z

Влад Каськів запропонував поїхати на передачу НТВ "К барьеру". Він буде дискутувати з віце-спікером Держдуми Володимиром Жириновським. Тема програми: російсько-українські відносини, статус Криму. Ми з Романом Скрипіним будемо секундантами з українського боку. Ефір завтра ж - о 22.05.

Хочу ще по книжкових пробігтися. І газет-журналів купити.

Україна без Кривенка

2008-05-13T18:55:37Z

Сьогодні Сашкові виповнилося б 45.

Життя у "Поступі"

Андрій Квятковський "До сороковин друга"

Грицак про Бандеру

2008-05-12T14:05:53Z

Ідея партизанської війни здавалася Бандері мало амбітною, замало романтичною. Це не відповідало ідеї великої революції. Тому Бандера виступав проти утворення УПА. Вважав це кроком вбік, називав це «сікорщиною», тобто копіюванням польського підпілля.

І взагалі варто прочитати.

Дорослі слова

2008-05-11T08:46:49Z

Ларік кричить Тамарі - "побий мене, я пацихіст". Плутає "пацифіст" з "мазохістом". Тома йому вказує на помилку.

Мені здається, що я в десять років не знав значення обох слів.

Публічні інтелектуали

2008-05-10T19:32:07Z

Дмитро potekhin дав посилання на світовий топ-100 публічних інтелектуалів, укладений журналом Foreign Policy. Звісно, в переліку немає жодного українського імені і це справедливо, відображає передусім наше власне ставлення до розумних людей та пропагованих ними ідей і цінностей. Росіян троє - Єгор Гайдар, Гаррі Каспаров, Лілія Шевцова.

Давайте спробуємо скласти такий список разом. Я починаю - своєю чортовою дюжиною, а ви продовжуєте... Можете додавати своїх, критикувати, заперечувати і таке інше.

Критерій для відбору інтелектуалістів - здатність авторитетно говорити (в ідеалі - впливати на дискурс) за межами своєї галузі спеціалізації та своєї країни.

(за абеткою)

1. Юрій Андрухович
2. Богдан Гаврилишин
3. Олекса Гарань
4. Джордж Грабович
5. Любомир Гузар
6. Оксана Забужко
7. Євген Захаров
8. Андрій Курков
9. Віктор Пінчук
10. Мирослав Попович
11. Олександр Роднянський
12. Микола Рябчук
13. Євген Сверстюк

День Перемоги

2008-05-09T09:27:23Z

В моїй дуже великій родині - і грузинському, і вірменському крилі - так сталося, що ніхто не воював. Віком не вийшли. Коли в дитинстві пропаганда втовкмачувала, що немає радянської родини, яка б не понесла втрат на фронті, відчував якийсь дискомфорт, ніби сором, бо не такий як усі...

Десять років прожив у Новоросійську, місті-герої, неподалік від Малої землі. І дотепер пригадується як у День Перемоги десятки тисяч ветеранів з усього Союзу йшли маршем по місту. Пам"ятаю легендарного матроса-українця Кайду, у якого не було ніг.

Тепер цього немає - ні лави ветеранів, ні справжнього свята. А що є? Набір радянських ідеологем "никто не забыт - ничто не забыто", приправлених упівським "Героєм Слава". В ефірі - блискучі радянські фільми про війну, російські новороби про Афган, чеченців тощо і повне безсилля українців, зокрема культурно-мистецьких еліт, які не можуть народити чогось нового, актуальнішого, чеснішого.

Яка необхідність в Ющенка знову сьогодні на мітингу повторювати тезу про подвиг УПА перед ветеранами ВВВ? Сьогодні який день? Краще б прийшов разом із колишніми повстанцями відзначити 14 жовтня - у нього була така можливість і в 2004-му, 2005-му, 2006-му, 2007-му... Але це був би вчинок, а не просто кимось написані недоречні цьому дню і місцю слова.

Вважаю хамством сьогоднішній переклад синхронів ветеранів на УТ1. Спочатку - порожняк слів від Президента - "ми вас любимо, поважаємо, не забудемо...". А потім емоційну розповідь про втрату друзів і блокаду Ленінграда перекладають молодим голосом. Політиків перекладайте, кого хочете - стариків не ображайте. Не робіть їм боляче хоча б цього дня.

Отаке

2008-05-08T20:05:57Z

В Москві видали книгу "На приеме у Сталина: Тетради (журналы) записей лиц, принятых И.В. Сталиным (1924 - 1953 гг.)". Історикам першої половини ХХ ст. буде, що знайти, і що проаналізувати.

Цікаво було б порівняти журнали приходу гостей до Кучми періоду початкового накопичення капіталу та теперішнього Ющенка. Про Юлю мовчу - там все ясно: Турчинов, візажист, Портнов, Айна Гасе, Губський...

В'ячеслав Чорновіл

2008-05-07T14:55:22Z

Щойно закінчився монтаж восьмого з десяти фільмів проекту. Ми його почали знімати останнім. Дещо не встигли. Дещо не довилізували.

Отже, сьогодні о 22.25 - фільм про Славка "Невгамовного". Сценарій - мій. Ведучий - Тарас Чорновіл.

p.s. "Ярослав Кендзьор вважає залучення «Інтером» до «Великих українців» Тараса Чорновола помилкою".

p.p.s. вчора мав довгу розмову з п. Кендзьором, який справді був близьким другом Чорновола-старшого, і нам суттєво допоміг, надавши унікальні відеоматеріали. Але оце дике бажання зберегти монополію на "свого" Чорновола, забравши його ж у Тараса, і повне небажання тиснути на владу, вимагаючи розслідування смерті В.М., вважаю, не менш ненормальним, ніж членство Тараса в ПР.

Міністр Ека

2008-05-06T13:39:19Z

Це останнє призначення в грузинському уряді. Міністром закордонних справ стала 31-річна Ека Ткешелашвілі.
Екс-генпрокурор. Екс-міністр юстиції. Екс-віце-міністр МВС.

Богдан Хмельницький

2008-05-06T12:33:52Z

Сьогодні о 22.25 - ще один авторський фільм про велич "великого". Цікаво, що на першому етапі проекту за цього героя однаково активно проголосувати у Львові та Криму. Правда, аргументи були різні - "державник, дипломат і воїн", і "той, хто возз"єднав нас із Росією".

Автор фільму - Андрій Цаплієнко, за допомоги Олександра Зінченка. Представляє Дмитро Корчинський.

Попередні стрічки - про Амосова, Бандеру, Лобановського, Сковороду, Лесю Українку та Франка - тут .

Спостережна рада ЖЖ

2008-05-06T06:57:25Z

Розпочався процес самовисування кандидатур у Спостережну раду ЖЖ. Ось тут lj_election_ru є більше інформації.

Думаю, що український (територіально та за мовою) сегмент ЖЖ мав би за ідеєю бути представлений у цій раді. Чи варто запропонувати власну кандидатуру? Оскільки щойно про це прочитав - не думав, звісно, про якусь "програму". Просто є здоровий глузд і бажання розвивати блогосферу, в якій би цікаво жилося й легко дихалося всім.

Серед самовисуванців є білоруськомовний блоґер - можливо, варто підтримати його, бо він вказує вільне розумінння української. Чи все-таки потрібен україномовний посол до тієї "ради"? Як думаєте?

Фіг Вам

2008-05-05T22:34:36Z

via ellustrator

Голіаф сердяться

2008-05-05T09:07:12Z

Написано для тижневика "Главред" ще перед вихідними. Через нагнітання ситуації в регіоні комусь може бути корисно і зараз. Ревнителі Москвою визначеного "історичного вибору багатонаціонального народу Абхазії", в який чомусь не входять грузини, можуть відразу йти на йух, у бік Сочі-2014

Абхазія – це те місце, звідки останні 15 років не буває гарних новин. На тижні, що минув, ця теза знайшла безліч підтверджень. Читаєш стрічку новин – і на тбіліських, і на сухумських сайтах – і складається враження, що законсервований багато років тому конфлікт ось-ось перейде зі стану холодної війни у свою гарячу фазу. Не хочу сказати, що грузини чи абхази прагнуть нової братовбивчої війни, але скидається на те, що їх про це не питатимуть.

Колись, на початку 1980-х, тодішній перший секретар ЦК Компартії Грузії збагатив скарбницю народної пам’яті формулою – «Сонце для Грузії сходить з півночі». Приступ гіперінтернаціоналізму у Едуарда Шеварднадзе вже давно минув, але думка про те, що всі дороги в Тбілісі ведуть з Москви для декого поки що лишається актуальною. І справа, звісно, не в політичній залежності, як це було наприкінці доби розвинутого соціалізму. А в тому, що всі вістки – і добрі, і погані – за традицією грузини отримують через російські телеканали.

Відтворимо події останніх днів. Спочатку з посиланням на ВПО Абхазії стало відомо про те, що в небі над самопроголошеною республікою було збито безпілотний грузинський літак-розвідник. Президент Міхаїл Саакашвілі вже за кілька годин виступив із гострою заявою щодо події, яку, на жаль, безпрецедентною не назвеш. Що ж сталося насправді? Слава Богу, що існує YouTube і ми можемо оцінити правдивість слів політиків на власні очі. У викладеному сюжеті Reuters літак МІГ-29 без якихось опізнавальних знаків заходить проти дрона (так ще називають керований комп’ютером літак) і випускає ракету. Близько секунди бачимо як ця ракета летить, залишаючи білий слід. Бах, і картинка зникає – розвідник зняв свою смерть.

Чий це винищувач? Грузія таких літаків не має. Абхази теж. Росія стверджує, що і не її. Але ж землю і небо Абхазії контролюють російські «миротворці». Тож, якби це був непроханий гість, то вони й мали б калатати в дзвони. Цього не відбулося. Більше того Володимир Путін у телефонній розмові з Саакашвілі вилаяв колегу за порушення якихось угод. Навіть не смішно – хто б казав.

Грузини стверджують, що «всі ходи записані». Відомо, звідки злетів винищувач і яким маршрутом покинув поле бою. Тож, піднявся в небо він з російської бази в абхазькому курортному містечку Гудаута, а після виконання стрільб пересік вузеньку приморську смугу і зник на території Російської Федерації. Радари всі ці переміщення сумлінно зафіксували. До слова, це вже третє за рік бомбардування території Грузіії «НЛО», які мають звичку зникати на неокраїх російських просторах.

За кілька днів до цього Володимир Путін зробив кілька кроків на грузинському та абхазькому напрямках. Він сам зіграв роль і доброго слідчого, і поганого. Спочатку було відновлено авіа- і поштове сполучення між Москвою та Тбілісі, перервані за ініціативою росіян більше року тому. Заговорили і про можливе зняття санкцій з грузинських вин і «Боржомі». Водночас президент Росії заявив про фактичне невизнання грузинської юрисдикції над сепаратистськими регіонами Абхазією та Південною Осетією та встановлення з ними прямих стосунків. Те, що не зовсім законно робилося протягом останніх років Юрієм Лужковим та подібними ревнителями «дружби народів» стало явним. Євросоюз, НАТО, Сполучені Штати рішуче засудили демарш Путіна. Але що йому з того… До речі, Україна, геополітичний друг Грузії №1, вже не вперше зробила вигляд, що її це мало цікавить.

Ці події відбуваються на тлі викладеного кілька тижнів тому Саакашвілі черговим планом порозуміння з сепаратистами. Сухумській владі запропоновано практично «необмежену автономію», але в межах єдиної держави. Як бонус – посада віце-президента, гарантії безпеки під міжнародним «омофором», широке квотоване представництво в органах влади, створення вільної економічної зони, право вето щодо всіх питань, які стосуються республіки тощо. Абхази, і влада, і опозиція, категорично відкинули ініціативу, заявивши, що «вибір зроблено» остаточно і він не переглядатиметься. Цікаво, про який вибір йдеться? Якщо про «незалежність», то це лукавство, оскільки за останні роки практично всі абхази, включно з верхівкою, незаконно отримали паспорти РФ і тепер сподіваються, що це їх захистить. Втім зрозуміло, що ніякої незалежної Абхазії не буде, оскільки рішення про те, бути їй чи не бути, ухвалюється не в Сухумі, а в Москві.

«Бряцание оружием» і неадекватні «гуманітарні» ініціативи Путіна – це не сила, а слабкість великої Росії з гігантським профіцитним бюджетом перед маленькою Грузією, яка визначилась шодо свого майбутнього. Так, місце на карті, як кажуть, не обирають. Референдум засвідчив – 80% грузинів переконані – їхнє майбутнє у Євросоюзі та НАТО. І кремлівські стрільби й маневри ще більше переконують: альтернативи для Сакартвело не існує.

Прикметно, що це сезонне загострення відбувається на тлі, без перебільшення, історичних подій на Кіпрі, де крига поступово сходить і після майже тридцяти років відкрито прохід між грецькою та турецькою частинами столиці колись єдиної країни. Тим часом, в Абхазії при владі є шовіністичний режим, який не визнає навіть існування грузинської національної меншини. В школах Гальського району, де грузинів і зараз понад 80%, примушують викладати саме діалект, а не літературну мову.

Саакашвілі в своєму останньому зверненні до нації сказав правильні слова: Абхазія і Південна Осетія належать не уряду, і не державі. І навіть не теперішнім поколінням. І багатонаціональний народ Грузії ніколи не відмовиться від своєї землі, від того, що даровано їй Богом.

Tygodnik's #17

2008-05-05T00:18:16Z

Drang nach Миколаїв

2008-04-30T13:09:02Z

Зателефонували з улюбленої "Телекритики". Наталка К. питає - ми тут телевізійних зірок опитуємо, хто і де відпочиватиме на свята.

Сказав щиру правду - в Миколаєві, везу дітей до бабусі.

А ще попросив більше не називати мене "зіркою". Шаріюсь я від таких слів, бо не про мене. Та й не думаю, що комусь сильно цікаво, де я буду найближчі три дні.

Іван Франко

2008-04-30T10:33:54Z

Сьогодні о 22.30 буде фільм про одного з найвизначніших українських геніїв. Напівжартома кажу, що його єдиний недолік, - це те, що він галичанин.

Автор фільму - Андрій Сайчук, режисер - Софія Чемерис. Представляє Славко Вакарчук.

Кримська "правда"

2008-04-29T21:44:02Z

Набрів на публікацію найпопулярнішої газети АРК "Крымская правда". Яке ж лайно живе в голові цієї баришні, якщо у Львові вона змогла побачити тільки таке :

"Кто-то, возможно, не увидит ничего криминального в существовании подобного заведения [йдеться про "Криївку"]. Мне же подумалось, что вряд ли в Москве открыли бы ресторан "Архипелаг Гулаг"

"Мы идём по Львову, городу, в котором сами жители - гости: всю эту красоту строили не они, а австро-венгры. Вот магазин вдовы Черновола, а вот кафе матери Русланы"

"Во время "оранжевой" революции 2004 года толпа националистов насмерть задавила четырёх человек, вина которых заключалась лишь в том, что они не приветствовали новую власть"

"Рогули, то есть деревенские, сидят возле театра. На заплёванных скамейках. И пьют пиво
(в данном случае львовское) прямо из бутылки"

"Кажется, что для большинства живущих здесь людей (подчеркну - не всех) время остановилось где-то в середине прошлого века, когда на этой земле оуновцы вершили свои чёрные дела"

Леся Українка

2008-04-29T20:36:32Z

Зовсім забігався і забув, що був вівторок, а значить черговий день фільмів про першу "десятку" наших велетів. Забув проанонсувати...

Автор фільму - Олена Єлагіна. Ведучими були Роман Віктюк і Ада Роговцева. Дуже задоволений результатом їхньої роботи. Вдалося передати і дивовижний біль, з яким вона жила, і силу цієї винятково обдарованої жінки.

Посилання на попередні фільми - про Амосова, Бандеру, Лобановського, Сковороду, Лесю Українку та Івана Франка - тут .

У "Вибране"!

2008-04-29T12:46:52Z

За два з копійками тижні проект "Великі Українці" закінчиться. Поміж іншого, ми зробили корисну річ. Зібрали в блозі чимало публікацій про визначних українців різних професій, всіх часів і народів. Оскільки все це багатство наразі переглядають лише 200 людей, раджу приєднатись до спільноти. Вона житиме й далі.

Султан Амет-Хан
Амосов Николай
Ангелина Паша
Ахматова Анна
Багалій Дмитро
Балабанова Анжеліка
Бандера Степан 1
Бандера Степан 2
Барабашов Николай
Башкирцева Мария
Береговуа Пьер
Береш Александр
Бершов Сергей
Блаватская Елена
Богораз Лариса
Бойко Владимир
Боровиковський Володимир
Брайчевський Михайло
Брежнев Леонид
Бурлюк Давид
Вертинский Александр
Верховинець Василь
Врубель Михаил
Галич Александр
Герои Украины
Гилельс Эмиль
Гиршман Леонард
Гірник Олекса
Глазовий Павло
Гнатишин Рамон
Голобородько Василь
Гординський Святослав
Горська Алла
Гофман Роальд
Григоренко Петр
Гризодубова Валентина
Гринько Микола
Грушевський Михайло 1
Грушевський Михайло 2
Грушевський Михайло та Дмитро Багалій
Гурченко Людмила
Даль Владимир
Дарвін Чарльз та Анна
Ярославна
Дахно Володимир
Дегтярев Владимир
Дерев’янкo Кузьмa
Дидушицкий Владимир
Дмитрик Эдвард
Драч Іван
Дровняк Никифор
Духов Микола
Ерастов Степан
Засядько Александр
Захер-Мазох Леопольд
Зино Давидофф
Ижакевич Иван
Ильф Илья
Іоффе Абрам
Кавтунюк Меланія
Каденюк Леонід
Кармалюк Устим
Катаев Валентин
Кибальчич Микола
Кирпа Георгий
Кобилянська Ольга
Королев Сергей
Короленко Владимир
Коротич Виталий
Кравчук Михайло
Кульчицкий Юрий
Лапський Остап
Лем Станислав
Ленін Володимир
Липинський В’ячеслав
Лисенко Микола
Литвин Юрій
Лобановський Валерій 1
Лобановський Валерій 2
Лозинський Йосип
Кириченко Раиса
Мазай Макар
Мазепа Иван 1
Мазепа Іван 2
Максимович Михайло
Малая Любовь
Малевич Казимир
Марчук Иван
Махно Нестор
Мечников Ілля
Мирний Панас
Мірчук Петро
Мозолевский Борис
Моисеев Игорь
Набока Сергій
Нестор Григорий
Носов Микола
Оріховський – Роксолан Станіслав
Орлик Пилип
Острозький Василь-Костянтин
Осьмак Кирило
Параджанов Сергей
Петров Віктор
Петрусенко Оксана
Пирогов Микола
Политковская Анна
Правик Владимир
Приймаченко Марія
Райх Вильгельм
Рибалко Павло
Рихтер Святослав
Роксолана
Русова Софія
Сабадиш Петро
Сафка Меланія
Сикорский Игорь
Симоненко Василь
Симчич Мирослав
Сковорода Григорий
Скоропадський Данило
Скоропадський Павло
Скрипник Микола
Сова Андрей
Сосюра Володимир
Спір Африкан
Стернюк Володимир
Степанів Олена
Суровцова Надія
Тедеев Эльбрус
Теліга Олена
Телятников Леонід
Уорхол Энди
Утесов Леонид
Фрейд Зиґмунд
Холодна Віра
Цісик Квітка
Чайковский Михаил
Чорновіл В’ячеслав
Шахлин Борис
Шевцова Любовь
Шелест Петр
Шерстюк Григорій
Ширін Норік
Шолохов Михайло
Шульженко Клавдия
Щербицький Володимир
Юра Гнат
Яблонська Тетяна
Яворницький Дмитро

День не зря

2008-04-28T21:04:32Z

Сходил с малышнёй в гости к webpadre и virsavia. Здорово поговорили и раззнакомились. Тёплые, добрые люди.

Нас ждали четверо детей, юное вертлявое создание собачьей породы и кот-увалень, как авторитетно заявила Тамара, "бывший мальчик". Дети довольны культпоходом в гости. Причём оба - что бывает редко.

Tygodnik's #16

2008-04-28T08:17:54Z

Піски Позняків

2008-04-28T08:06:29Z

За прикладом товариша kermanich і ним же визначеним керунком зробили зі старшими дітьми вилазку у позняківську пустелю з метою поживитися палеонтологічними старожитностями .

Отримали купу вражень, проте, зубів доісторичних акул так і не надибали. Знайшли шматок вапняка, в якому читаються спресовані часом молюски, і шматок окам"янілого дерева. Бачили чотирьох ужів, кулика-сороку, білого лелеку.

Діти дуже задоволені "експедицією". На зворотньому шляху Ларік впав у калюжу і сильно переживав з цього приводу.

Письмо из Интернета

2008-04-25T12:25:13Z

"этот Ахтунг Кипиани - свидомее галицаев"