Вахтанг Кіпіані (vaxo) wrote,
Вахтанг Кіпіані
vaxo

Біта за бітою

В неділю на запрошення Олеся Донія вибрався зі старшими дітьми на фестиваль "Гайдамака" в Ірпіні. Побачив купу гарних людей, посперечалися під час круглих столів - все було добре.

А ввечері, як щойно виявилося, на табір напали десь зо два десятка якихось голомозих уродів із бітами. Побили людей, зокрема - охоронців фестивалю.

Ментів, само собою, не було. Хоча вдень вони ходили вздовж периметру, зазирали за лєнточку...

Оскільки перед початком фестивалю всякі тварини на кшталт Колесниченка та Монастирського намагалися його зірвати, писали дебільні доноси в СБУ - цього можна було чекати.

В 2001-му наметове містечко "України без Кучми" на Хрешатику, якщо хтось забув, знищили кілька десятків "анархістів", яких так міліція і не змогла зловити - потім з"ясувалося, що то були слухачі міліцейської ж академії. Не здивуюсь, якщо і цього разу беспредельщікі скористалися старими шаблонами.

В такі моменти повертаюсь до давньої ідеї, яка врешті реалізована в багатьох країнах. Якби вільні громадяни, які відпочивали на фестивалі (слухали музику, обговорювали літературу, дихали повітрям у парку тощо) мали б право бути озброєними, то жодні "хулігани з бітами" на цю територію не полізли. А якби сунулися - міліції довелося б з"ясовувати - ким були нападники за життя і шукати молодих удів і нещасних батьків.

Ніщо краще не провентилює мізки деяких особєй як небезпека загинути смертю героя на чужому подвір'ї чи іншій приватній, у всіх смислах, території.
Tags: Доній, кримінал, маразм, музика, фестиваль
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for friends only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 25 comments
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →